Що відомо про можливе розкрадання бюджетних коштів
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Бюро економічної безпеки почало кримінальне провадження після журналістського розслідування про можливі порушення під час закупівель для урядової гарячої лінії “15-45”. Автори матеріалу стверджують, що через пов’язані між собою компанії з державного бюджету могли витратити понад 100 млн гривень.
Про це йдеться у розслідуванні “На межі”. За інформацією журналістів, правоохоронці перевіряють можливе привласнення бюджетних коштів, а також ймовірне внесення завідомо неправдивих відомостей.
Закупівлі на понад 100 млн грн
У центрі журналістського розслідування опинився Урядовий контактний центр, який забезпечує роботу гарячої лінії “15-45”. Через цей сервіс українці можуть звертатися до органів виконавчої влади зі скаргами, заявами та пропозиціями.
Як стверджують автори матеріалу, саме закупівлі програмно-технічного забезпечення для цієї системи роками проводилися за участю компаній, які можуть бути пов’язані між собою. Загальну суму таких контрактів журналісти оцінюють у понад 100 млн гривень.
Під час аналізу закупівель журналісти звернули увагу не лише на самі компанії, а й на людей, які стоять за ними. На їхню думку, окремі факти можуть свідчити про необхідність перевірки того, як саме державна установа обирала підрядників.
Однією з таких компаній у розслідуванні називають “ВП-Айті”. За даними журналістів, її власниця була пов’язана із сотнями юридичних осіб, тоді як сама компанія регулярно отримувала багатомільйонні державні замовлення.
Крім того, автори матеріалу з’ясували, що ім’я власниці фірми згадується у судових документах у справі про крадіжки товарів із магазинів мережі “Епіцентр”. Серед майна, яке фігурувало у матеріалах справи, журналісти знайшли згадку навіть про котячий корм.
Не менше запитань, за словами журналістів, виникло й до іншого власника компанії-підрядника. Його ім’я, як стверджується у розслідуванні, зустрічається у судових ухвалах, пов’язаних із заборгованістю перед “Київводоканалом”.
На думку авторів розслідування, ці обставини не доводять порушень, однак ставлять питання про те, чому саме такі компанії отримували контракти на обслуговування державної інформаційної системи.
Що відомо про директорку Урядового контактного центру
Окремий розділ розслідування журналісти присвятили директорці Урядового контактного центру Маріанні Вільшинській, яка очолює установу з квітня 2022 року.
За інформацією авторів матеріалу, працювати у Києві посадовиця почала ще у 2020 році. Попри це, у деклараціях за 2020–2025 роки вона зазначала Львів як зареєстроване і фактичне місце проживання.
У декларації Вільшинська вказала чотири об’єкти нерухомості у Львові та Львівській області, які, за даними журналістів, належать її чоловікові. Водночас відомостей про житло у Києві, де вона могла б проживати під час роботи, журналісти не знайшли.
Саме тому автори розслідування поставили низку запитань: де проживає керівниця державної установи під час роботи у столиці, на яких умовах користується житлом, кому воно належить і чи мало бути відображене у декларації.
Водночас журналісти наголошують, що відсутність у декларації київської нерухомості сама по собі не свідчить про порушення. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати правоохоронні органи.
Що перевіряють правоохоронці
Як повідомляють ЗМІ, після виходу журналістського матеріалу Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження.
Наразі слідчі перевіряють можливе внесення завідомо неправдивих відомостей, а також ймовірне привласнення бюджетних коштів.
У межах розслідування правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушення під час проведення закупівель, чи пов’язані між собою компанії, які отримували державні контракти, та чи завдали їхні дії збитків бюджету.
Раніше “Телеграф” розповідав, що лікарня Святого Пантелеймона у Львові пояснила дивні ціни на протези.
