Як кажуть, нове — це давно забуте старе
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
У 1970–1980-х роках у СРСР светри грубої в’язки з аранськими косами, геометричними ромбами та високим горлом були культовим одягом. В умовах дефіциту такі речі носили інтелігенція, альпіністи та барди.
Згодом ці речі стали асоціюватись із вбранням пенсіонерів. Однак повернення так званого “бабусиного” трикотажу в модні тренди зараз — яскрава демонстрація того, що мода циклічна.
У сучасному світі цей “бабусин трикотаж” переживає ренесанс на тлі глобального захоплення естетикою минулої епохи. Так, наприклад, зумери та провідні модні доми відмовляються від “швидкої моди” на користь зрозумілої фактури, рельєфних візерунків та натуральної вовни.
Нинішні дизайнери зберегли ключові маркери “бабусиного трикотажу” та пропонують молоді навмисний оверсайз, щільний комір-стійку і підкреслену автентичність ручної роботи. При цьому в тренді гра на контрастах при стилізації таких речей.
Якщо раніше грубі в’язані светри були просто елементом зимового гардеробу, то зараз їх поєднують із незвичайними текстурами. Трикотаж носять зі шкіряними брюками, спідницями-міді, класичними деконструктивними сорочками і масивним взуттям.
Раніше “Телеграф” розповідав, чому радянські гобелени та килими тепер стоять цілі статки. З хрущовки – у тренди.
