ПРОБЛЕМИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ
1. РОЗКРАДАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Значна проблема для жителів Дніпровського району – це дефіцит комунальної інфраструктури, зокрема – дитячих садочків та поліклінік. Щоб записати дітей до дитячих садків, жителі району вимушені чекати в чергах роками. Це спричиняє корупцію величезних масштабів. Так само дніпровцям бракує комунальних поліклінік, адже для того, щоб
потрапити до потрібного лікаря, часто доводиться їхати далеко від дому і, знову-таки, чекати в чергах.
Річ у тому, що у 90-х та 2000-х роках безліч одиниць комунальної інфраструктури було вкрадено. Спершу місцеві чиновники свідомо доводили будівлю дитячого садочка чи поліклініки до занепаду, а коли територія перетворювалася на сміттєзвалище і в таких будівлях оселялися безхатьки, тоді просто продавали землю. Зрозуміло, що земельні ділянки використовувалися не за цільовим призначенням, адже як результат там будувалися багатоповерхівки.
МИ ПРОПОНУЄМО
Зупинити розкрадання комунальної інфраструктури забудовниками. Визначити у Дніпровському районі всі захаращені об’єкти комунальної інфраструктури, привести їх до ладу та докласти максимальних зусиль, щоб їх знову почали використовувати за первинним цільовим призначенням.
2. ВІДСЕЛЕННЯ ЖИТЕЛІВ СЕЛИЩА АВАРІЙНЕ
Ще 2004 року Київська міська державна адміністрація взяла на себе зобов’язання відселити жителів селища Аварійне, що складалось із гуртожитків та житлових будинків, побудованих ще у далеких 1947-1951 роках полоненими німцями для робітників комбінату «Хімволокно». Це зобов’язання мало виконати комунальне підприємство «ЖитлоІнвестБуд УКБ».
Але багаторічний директор комунального підприємства-забудовника «ЖитлоІнвестБуд УКБ», а нині заступник міського голови Києва Віталія Кличка В’ячеслав Непоп, замість того, щоб відселяти людей і відбудовувати соціальну інфраструктуру мікрорайону, побудував на території житлового масиву «Соцмістечко», на якому розташоване селище Аварійне, а також – близько двадцяти багатоповерхових будинків.
Причому квартири в цих багатоповерхівках здебільшого були продані, а мешканців аварійних будинків так і не було відселено. Окрім того, на вказаній території абсолютно не вирішувалась, а тільки погіршувалась ситуація з соціальною інфраструктурою. Адже тут взагалі не будувались ані школи, ані дитячі садочки, ані поліклініки. Про сквери годі й казати.
Окремою проблемою стало ставлення ЖЕКів і Керуючої компанії – з огляду на те, що будинки селища належать до фонду на відселення, комунальники просто відмовляються обслуговувати ці будинки належним чином. Поточний та капітальний ремонт не робиться, а тому жити в цих будинках через жахливий стан комунікацій, стін, дахів та підвалів стає елементарно небезпечно.
МИ ПРОПОНУЄМО
Провести аудит по будинках, що вже збудовані в «Соцмістечку» комунальним підприємством «ЖитлоІнвестБуд УКБ», виявити вільні квадратні метри і туди поступово відселяти з аварійних будинків мешканців. Тоді на місці звільнених будинків, які будуть демонтовані, можна буде будувати нові висотки, де мінімум 50 % квартир резервувати для жителів
селища Аварійне. При цьому необхідно передбачити будівництво і всієї необхідної соціальної інфраструктури.
3. ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ
Назвати Дарницьку теплоелектроцентраль, що розташована на межі Дніпровського району, проблемою – це нічого не сказати. Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» – звичайної фірми, метою якої є заробіток грошей – напряму пов’язана із забезпеченням теплом близько 300 тисяч жителів лівобережної частини Києва. Але ціна, яку ми платимо за це тепло, в прямому і переносному сенсі занадто висока і формується з декількох складових: дуже дорогої
оплати за перманентне тепло, та отруєння жителів Дарницького району. Варто зазначити, що на Дарницькій ТЕЦ генерація електричної енергії відбувається шляхом спалення вугілля. При цьому викиди в повітрявідбуваються без відповідного очищення, питання встановлення фільтрів досі ще на папері. А золу та шлак електростанція накопичує в центрі спального масиву – просто в озері Горячка, яке вже важко назвати озером чи хоча б болотом. Ба більше – у вітряну погоду золовідвал на озері стає причиною пилових бурь.
Також величезною проблемою для жителів району є ситуація з домовими лічильниками на тепло – вони виходять з ладу з якоюсь підозрілою закономірністю. Внаслідок чого мешканці вимушені сплачувати за послугу з теплопостачання не за фактично отриману кількість тепла, а за усередненим нормативом, який, як не дивно, вдвічі, або навіть втричі більший. Водночас з тим керівництво району та міста не розглядає ці проблеми як такі, що потребують вирішення, хоча важелі впливу на цей господарчий суб’єкт у міста є. Немає бажання і політичної волі втрутитися у ситуацію та захистити киян.
МИ ПРОПОНУЄМО
З огляду на те, що тепло та гаряча вода на Дарницькій ТЕЦ генерується шляхом спалювання природного газу (взагалі ця теплоелектростанція будувалась під спалювання газу), а дефіциту електроенергії в Києві немає, то логічно було б запровадити мораторій на використання вугілля, як палива для теплоелектрогенерації в Києві.
